— Сколько ему? — спросил он, не глядя на неё. — Три года. Она видела, как он считает. Видела момент, когда цифры сложились у него в голове. — Алина... — Не надо, — перебила она спокойно. — Не начинай. Но он уже начал — она видела это по тому, как изменилось его лицо. По тому, как он чуть отвернулся, потёр переносицу — этот его жест, когда он пытался справиться с чем-то, что его накрывало. — Он похож, — сказал Артём. Голос стал тише, напряжённее. — Очень похож. На нашу семью. — Артём, — предупредила она. — Нет, подожди. — Он снова посмотрел на Мишу — пристально, почти жадно. — Эти глаза. Линия скул. Это... это вересовская кровь, я это вижу. Я не слепой. Алина встала. Взяла сына за руку — ровно, без суеты. — Перестань. — Кто? — спросил он резко, и в голосе прорвалось что-то, что она когда-то хорошо знала — та ярость, которая жила в нём под слоем контроля. — Кто из них? Дмитрий? Павел? Ты была с кем-то из моих братьев?

— Мама, а… а что случилось с тем женихом, о котором мы договаривались? — пытаюсь сказать громче, но слова дрожат. Мама тихо улыбается, немного напряжённо: — Элина, о нём больше речи не идёт. Сейчас другие времена, другие потребности. Слова повисают в воздухе, словно льдинки на поверхности озера, и мне хочется убежать, но ноги не слушаются. Я знаю: в клане Вуколичей нет парней для настоящего брака, кроме Марко — лежачего, больного, того, о ком никто не думает как о мужчине, способном любить. — Но ведь… — начинаю я и снова замолкаю, чувствуя, как в горле собирается комок. — Мы договорились ещё когда я была ребёнком… — Достаточно, — перебивает она, голос спокойный, но непреклонный. — Такие вещи решают взрослые. Ты ещё слишком мала, чтобы понимать политику семей и кланов. Речь не о твоих желаниях, это… — она делает лёгкий жест рукой, словно отгоняет мои слова, — «о правилах этикета».

Нас связывает тайны прошлого. Он бросил меня в школе. Но теперь он мой бос, а я вынуждена выполнять все его поручения. Выбора у меня нет - кредиторы наседают. Сможем ли мы выстоять в плену страсти, когдва прошлое настырно стучится в дверь?

Я получила в наследство полдома у моря, за то что присматривала за вредным стариком. Но рано я радовалась. Вторая половина завещана племяннику деда, который считает, что я аферистка. Но еще хуже то, что мы вдвоем должны жить в этом доме четыре месяца, и тогда получим поровну деньги с дедовых счетов. Кто откажется - ничего не получит. А тот, кто выживет с дома другого получит все.

Просто коханка, утриманка, іграшка, без права голосу, без права закохуватись чи претендувати на щось в його житті? Дурепа, яка сприйняла добре ставлення за романтичні почуття? Чи та, що навчить чоловіка з кам'яним серцем нарешті кохати? Ярина вимушена стати коханкою нічого не знаючи про Валентина, заради того щоб врятувати своє життя. Валентин вчить її долати власні комплекси, розкриває її жіночність, не розуміючи, що з кожною миттю все глибше увязає в почуттях, які не може собі дозволити.

Оля страдает от гнета властной матери, которая делает из девушки куклу, не вслушиваясь в ее потребности. Девушка заканчивает университет экстерном по выбранной матерью профессии, но сама девушка хотела бы быть художником. Ольгу во всех ее поездках сопрвождает телохранитель Роман. И теперь девушка по другому смотрит на своего спутника. Она незаметно для себя влюбляется в Романа, ведь он единственный знает ее тайные желания и мысли. Тольок вмести им не быть

Вікторію загнав в борги колишній чоловік. Сам зник, а колектори грозяться викинути з квартири матір одиначку. Знайомий багатій погодився позичити необхідну суму грошей, але з дуже дивною умовою. Віка має піти на кастинг сурогатної матері для нащадків олігарха Владислава Скрипаля. Звісно народжувати Віка не бажає поки ні від кого. Тому планує швиденько вилетіти з того відбору інкубаторів. Хто ж знав, що багатій Владислав не тільки мерзотник, самодур, сатрап і деспот, має власні таємниці і стійку неприязнь до жінок, а ще і до біса красивий, сексуальний і чарівний, звісно, коли хоче? Ну як перед таким вистояти і не закохатись?

У них була одна випадкова ніч, коли він в костюмі Діда Мороза переплутав готельні номери. На ранок вона зникла навіть імені не назвавши У неї вже домовлений шлюб, і татусь тиран шантажем вимагає вийти заміж. У неї не було навіть того права розпорядитись своїм тілом на власний розсуд. Але вона це все одно зробила. А він буде відчайдушно шукати свою відьму-снігурку, але чи зрадіє, коли нарешті знайде?

Джейн Навас на прохання своєї подруги, княгині Оболенської, влаштовується гувернанткою в будинок Нарчинських. Михайло Яновський приїхав до сестри з Києва, уникаючи дуелі з ображеним дядьком чергової коханки. Стрілятись не можна аж ніяк. дядько дуже впливовий, і за його вбивство каторги не оминути. Але і одружуватись з ображеною дівицею бабій і гуляка Яновський не бажає. єдиним виходом він вважає прикинутись вже одруженим. А на роль тимчасової дружини обирає гувернантку своїх племінників, тиху дівчину Джейн. Він впевнений, що стара діва не встоїть під натиском його чоловічих чар. Він впевнений, що чергова перемога вже в нього в кишені. Він ще не знає, що сам по вуха закохається в горду іспанку.

Антон Волков впевнений, що службові романи це погано. Криза в бізнесі,суд з позбавлення батьківських прав не спонукають заводити нові стосунки. Але колега пропонує недолугий спір на хто перший звабить нову секретарку, і Антон несподівано виявляється втягнутий в змагання. А Віра, просто закохується в чоловіка, який нічого окрім сексу їй давати не планує.

Що робити коли твоє сите життя залежить від примх співмешканця? Як довго можна закривати очі на його зради? Як довго можна боятись жити самостійно і прикривати толерантністю свій страх дорослого життя? Для Насті межа настала, коли співмешканець повідомив, що від тепер разом з ними буде жити і його коханка. Треба нарешті поставити зрадника на місце! І для цього терміново потрібний коханець! Для балансу сил! Тільки де його взяти в місті, де Настя без супроводу співмешканця і не бувала? Попрохати допомоги у першого ліпшого незнайомця? А що як у так званого коханця своє розуміння про оплату своїх послуг?

Я тот, хуже которого быть не может. Всегда слышал в свой адрес, что я сорвиголова. И я оправдал свое прозвище. Я встретил самую невинную девушку. И я ее предал дважды. Покинул беременную разгребать проблемы, и едва не убил ее, не справившись с управлением автомобиля. Сможет ли она простить меня, когда я сам не имею для себя прощения? Он ошибка молодости моего отца, которую тот хотел скрыть далеко от нашей семьи. Он моя любовь. Несправедливая. Запрещенная. Тот, кого надо забыть навсегда, потому что все, что он может - только разрушать вокруг себя мир. Было лучше, когда он исчез. Но однажды он вернулся. Зачем? Чтобы уничтожить меня, возродить из пепла?

Я - Аделаїда Кравець, і мені нема рівних, а чоловіки створені тільки для того, щоб виконувати мої забаганки. У мене є план - до тридцяти років, вийти заміж за багатія, розлучитись, відсудити його статки, і жити десь в Монте-Карло решту життя не обтяжуючи себе стосунками. Геніально, правда? Тим більше, коли власник корпорації де я працюю, зробив директором над мною свого сина. Та я зірвала джек-пот: мій бос багатий, молодий і красивий. Одружити такого на собі буде раз плюнути. Ну добре не раз, і не два.. Та я не я буду, якщо він на мені не одружиться!

Олександр, князь Оболенський, герой Французької війни і затятий холостяк, прибуває в Одесу на запрошення свого друга графа Воронцова, намагаючись уникнути небажаної уваги з боку охочих вийти заміж жінок. Після зради дружини князь взагалі не бажає повязувати своє життя з жінкою. Хто ж знав, що саме тут доля зіткне його з балуваною і безцеромонною Оленою, яка гостює в тітки. Дівчина вирішила, що князь має стати її чоловіком за будь-яку ціну. Звісно думки самого Оболенського вона запитати і не подумає. Затіваючи гру Олена навіть не уявляє як сильно помиляється, намагаючись звабити князя і обманом одружити на собі. І тільки любов зможе привести обох до примирення.

Мои измененные фото прислали шефу на почту. Теперь он считает, что я не бухгалтер, а девочка по вызову. Его холодное пренебрежение маскирует страсть. Он хочет меня. А когда Артур кого-то хочет, шансов устоять у этой женщины нет никаких. Я его личная ночная бабочка, безнадежно влюбленная в него еще со студенческих лет. А теперь вынуждена его ненавидеть.

Ольга, дочка царського служки, керує батьківським маєтком і мріє про свій перший бал, навіть не підозрюючи, що щоб розрахуватись з картковими боргами батько вже влаштував її шлюб з польським шляхтичем. Так просто виходити заміж за незнайомця дівчина не збирається. Проте спалахнувший вогонь пристасті вносить свої корективи в плани молодих людей. От тільки в нареченого заховані свої скелети в шафі, і не відомо, чи зможе Ольга з ними примиритись.