Ловець ЧАР

Інтермедія

- Ти хоч уявляєш, як це зі сторони виглядає? - рикнув Джек, ігноруючи будь-яку субординацію. - Припхався через півсвіту, щоб зі слів ворожки знайти свою пару.

Альфа підвівся з дивану й підійшов до журнального столика, посеред якого стояла ваза з фруктами. Він нахилився, відщипнув виноградинку та кинув її у рота.

- Її слова не позбавлені сенсу, - втомлено видихнув Володимир, звісно він знав, як це все виглядає, але не хотів втрачати надію. - Адже я народився у цих краях. Можливо, й моя альфа народилась десь тут.

- Володимире, я розумію, ти втомився чекати, й таке інше, але ж цю справу - пошук твоєї жінки - можна було б доручити комусь іншому. Твоєї уваги потребує купа справ у зграї.

- Але як хтось інший зможе її знайти? - спохмурнів вовк, згадка про нагальні справи його не порадувала.

- А що тут складного? - фиркнув бета. - Ти гадаєш у цьому місті багато жінок перевертнів?

- Вона не обов'язково має бути перевертнем, - заперечив худорлявий високий чоловік. Мідне пасмо вибилось з ідеальної зачіски і впало йому на лоба.

- Не кажи дурниць. Тільки сильна самиця-перевертень здатна стати парою для мого альфи, - пафосно промовив Джек, й Володимир не міг не визнати його правоту. Витримати його тваринний тиск не кожен може, тим паче тендітна людська дівчина. Хоча у своїй свідомості він завжди змальовував свою пару саме такою.

- Добре, - рішуче видихнув альфа. - Я доручаю пошук тобі, друже мій. З тобою залишаться Кирило і Льюїс. Шукайте добре.

- Я переверну кожен камінець у цьому місті, не сумнівайся.

Володимир кивнув та вийшов з кімнати. Джек мовчки підійшов до вікна й відсунув невагому тканину. В яку ж діру привело його життя. Тут не було хмарочосів, до яких він звик з самого дитинства. Багатоповерхівки здавались куцими обрубками. Найкращий номер готелю, в якому вони зупинились, видавався старим та обшарпаним. Чи міг він колись подумати, що колись опиниться в такій дупі? Авжеж ні. Він ріс, щоб стати альфою. Але з'явився хтось сильніший за нього та перехопив владу, що, здавалось, вже була в його руках.

Втім зараз Джек не надто переймався втраченими можливостями й був цілком щиро відданий своєму вожаку. Володимир викликав повагу та навіть поклоніння в молодого перевертня. Єдине, що він не міг зрозуміти у своєму лідері, так це майже маніакальне бажання знайти свою половинку. Втім, можливо, якщо він доживе до двохсот років, йому також не вистачатиме сімейного тепла та кохання лише однієї жінки.