- Дідько, не встигнемо, - роздратовано рикнула Д'Ад-Барти, коли пролунало попередження про те, що невдовзі вона буде змушена вийти з гри.
- Це було передбачувано. Добре. що я пішов з тобою. Тепер ти будеш в безпеці.
- Відчуваю себе читером через це, - усміхнулася до свого орка.
- Жодних причин для цього немає, - без виклику з'явився Куро. Невже теж сумує без діла? - Ти не єдиний гравець, що вже має таку привілею.
- Справді? А хто цей гравець?
- Не знаю, - збрехав і оком не повів помічник.
- Ну гаразд. Безглуздо думати, що я одна така талановита. Чи не так?
- Ти унікальна, але не єдина, - ухилився від прямої відповіді Куро.
- І коли став таким філософом, - незадоволено фиркнула оркша й втратила свідомість.
В ту саму мить зник і помічник. В'Йон-Арди, що мовчки спостерігав за с
