VGAME. Нові боги Сораносекай

Нарешті доросла

Увага! Новий рівень. Ваш рівень 11. Ви подорослішали, тепер ви Молода жінка. У вас є нерозподілені очки основних параметрів.

Від несподіваного повідомлення навіть у мізках сповитих люттю світліше стало. До того ж тіло в одну мить стало більшим. Добивши гурда, Д'Ад-Барти ухопилася за голову. Вона не послухалася В'Йон-Арди та повернулася на пасовисько, де мешкали небезпечні моби, щоб тихенько вбити двох чи трьох та здобути побільше досвіду.

- Ото я розійшлася. Джигар мене вб'є, - сполохано заозиралася вона, так наче орк міг вистрибнути з високої трави. - Хоча... Куро, щось сталося, але я не можу зрозуміти що.

- Аналізую, - відповів помічник, але не встигла оркша махнути на нього рукою, бо зазвичай в таких випадках він нічого путнього не відповідав, як Куро продовжив: - Ти втратила наставництво і захист роду орка В'Йон-Арди.

 - Точно! - відчутно плеснула собі по лобі оркша. - Я ж виросла.

Також Д'Ад-Барти раптом помітила, що день майже скінчився, а невдовзі прийшло повідомлення про те, що ворота Робдана ось-ось закриються. Оркша прискіпливо огледіла свої запаси й знайшла на мапі зелену зону.

От і усе, час прощатися з колискою та поринати у справжній Соран. Безумовно в степах на неї чекає безліч пригод та небезпек, які можуть несподівано повернути її у стартове місто, але вона зробить все можливе, щоб цього не сталося.

Щойно ворота закрилися, на воїтельку посипалися нічні завдання.

Увага! Доступне завдання "Знайти Буревія". Тип завдання: звичайне. Умови виконання: поговорити з духом-відлюдником на ім'я Буревій. Нагорода: Особливе завдання, Досвід 30, Притулок з комфортом на 3 ночі.

Увага! Доступне завдання "Знайти нічний притулок". Тип завдання: варіативне. Умови виконання: Облаштувати табір у безпечній зоні степу вночі. Нагорода: Досвід 10, Притулок.

Увага! Доступне завдання "Знайти Крила Нічної Шайти". Тип завдання: професійне. Умови виконання: Здобути Крило Нічної Шайти 1 шт. Нагорода: Досвід Шкіряниці +10, Шорний ніж.

Д'Ад-Барти трохи сумно усміхнулася. За смислом завдання у орків не сильно відрізнялося від гномових, тож геймерка відчула легку ностальгію за колишнім аватаром.

Та ніколи було сумувати. Енергія пленталася у помаранчевій зоні. Ще трохи і здатність відновлювати життя призупиниться. При таких обставинах перебування вночі поза безпечною зоною загрожує чималою прочуханкою. Оркша побігла до найближчого зеленого острівця.

Там вона застала компанію орків, яка дуже здивувалася, побачивши самотню вершницю. Нічого й казати, що дехто відчув заздрість до статків незнайомки, які дозволили їй купити зулета.

Причини оркша не знала, але чітко відчула вороже ставлення до себе. Втім подітися їй було нікуди, до того ж у зеленій зоні атакувати не можна, тож Д'Ад-Барти відкликала пета та сміливо наблизилася до вогнища.

- Доброї ночі, - привіталася вона, й почула різноголосі відповіді орків.

"Вже непогано", - промайнула думка, але додумати її геймерка не встигла. Один з орків встав та підійшов впритул. Це був воїн у повному обладунку. Побачивши такого розумієш, чому гравців переднього ряду називають танками. Гравець був уже тридцять шостого рівня. Не зрозуміло, що він ще й досі робив у цих краях. На його місці Д'Ад-Барти вже б об'їхала півсвіту, але кожен веде гру, як йому заманеться.

- Ти багато галасу наробила у столиці, - несподівано приємним голосом заговорив воїн. - І схоже я програв свою ставку. Думав, ти вийдеш з гри, а ти он як підросла. Бабла, мабуть, не мало вгепала.

Д'Ад-Барти поки що не могла зрозуміти чи варто їй боятися незнайомця чи ні. З одного боку весь його вигляд демонстрував незадоволення, але його голос був цілком спокійний. Ані злості, ані зловтіхи в ньому не було.

- Шкодую, що ти втратив гроші. Наступного разу став на мене, не прогадаєш.

Орк голосно зареготав. "Ото хлопчина у роль увійшов", - подумалося геймерці, але промовляти це уголос вона не стала. Натомість мовчи обійшла перепону, знайшла очима тихенький кут у межах зеленої зони та попрямувала туди.

Орки спостерігали за кожним її рухом, але більше спроб заговорити не було.

Серед цього воїнства з п'яти гравців була одна оркша. Звісно ж цілителька. Саме вона зрештою перетягнула увагу на себе, дозволяючи Д'Ад-Барти полегшено зітхнути та спокійно розбити свій табір. 

Увага! Ви виконали завдання "Знайти нічний притулок". Нагорода: Досвід 10, Притулок.

Поки оркша займалася приготуваннями до сну, члени команди обговорювали план дій, розподіляли обов'язки, одним словом готувалися. Судячи зі шматочків фраз, що мимоволі долітали до вух Д'Ад-Барти прямувала ця компанія до гробниці Тухтанк.

Оркша залізла до намету та відкрила мапу, що їй подарував Голова, але такого місця не знайшла. Тихенько зітхнула та вирішила відпочивати.

Невдовзі команда зникла. Стало зовсім тихо. Єдине, що лишалося геймерці в такій ситуації, намагатися самій не заснути. Адже нічого не заважає не надто чесним гравцям витягти її аватар за межі безпечної зони, обібрати як липку та вбити.

Щойно енергія зачепила зелену зону, оркша підвелася та швидко зібрала своє добро. Викликала Гострозубика і рушила на пошуки духа Буревія.

Хай там як, а спати краще при зачинених дверях. І нехай звуть її параноїчкою, лишати в полі свій аватар без підліткового захисту вона не збиралася. На крайній випадок відкладена телепортація до столиці, але ж Д'Ад-Барти вже вирішила, що повертатися не хоче.

Лишалося перевірити ще три зелені зони. Зулети не нічні істоти, тож ящур у пітьмі бачив не набагато краще за свою господиню. А тому йшов, а не біг. Та оркша не надто сильно переймалася цим. Достатньо вже того, що в неї була можливість спокійно слідкувати за активністю на мапі, не ризикуючи перечепитися за траву чи камінчик.

На нічних істот поки що вирішила не полювати, хіба що вийде вислідити шайту, щоб повідривати їй крила. І можливість така невдовзі з'явилася. Істота підсвічена фіолетовим, тобто рідкісна, швидко наближалася до них. Шелесту трави чутно не було. Можливо, воно летіло.

Д'Ад-Барти зістрибнула з Гострозуба й наказала йому охороняти. Істота, що наближувалася до них, пересувалася по землі. На мить геймерці здалося, що це Дощовий черв'як, з яким їй доводилося зустрічатися в іншому житті. Але дощу не було, до того ж пересувалася тварюка все ж по землі, а не під нею. Надпис, що ледь помітно відсвічував фіолетовим, повідомляв, що до них прямує та сама Нічна шайта.

Істота була всього лише десятого рівня, але це вже не вводило в оману, бо тварюка мала метрів п'ять довжини та приблизно два завширшки. Більш за все вона нагадувала жирну гусінь з поперечними перетинами по всьому тілі.

Істота мала два рота. Один притулявся до землі і як бульдозер згрібав геть усе з її поверхні. Саме тому трава не шелестіла від його руху. Другий - у верхній частині голови, там де мали б бути очі. Цей отвір прикрашали і зуби, і жвали. А велика кількість складочок довкола говорила про те, що від може висуватися. Між ротами - отвори. Чи то носи, чи то вуха. Очей видно не було. Тіло шайти на вигляд було гладеньке, беззахисне. А штовхали всю цю махину дві пари лап у задньому кінці потворного тіла.

Й жодних крил.

Можливо, вона була ще маленька, абощо. В будь-якому разі проходити повз рідкісну істоту та не вполювати її - злочин, тому оркша атакувала. Реакція Гострозуба була миттєва, він оббіг жертву та вчепився щелепами у жирний бік.

Від істоти не пролунало жодного звуку, хоч вона почала відчайдушно звиватися. В наступну мить звідкілясь з-під голови почало щось рости. Д'Ад-Барти ледве встигла встромити свого меча, щоб повиснути на ньому, коли шайта стрімко злетіла у темне нічне небо.

В повітрі істота рухалася більш вільно й спокійно ганяла зулета задніми лапами, не даючи йому глибше вгризатися в м'яку плоть. А оркші пощастило познайомитися з висувними щелепами шайти. Хапатися на гладкому тілі не було за що, тому воїтелька була вимушена триматися за власноруч зроблені рани.

Кров яскраво жовтого кольору на щастя не завдавала шкоди. Але і без того проблем вистачало. Товсте тіло, хоч і було вже пошматоване ранами та порізами, не слабло, тому що всі вони виявилися поверхневі. Лапи гусені показали себе як ефективний захист від зулета. За весь час йому так і не вдалося відгризти хоч шматок, натомість вдалося здобутим поранення на задній лапі та шиї.

Відбитися мечем від твердих зубів виявилося важче, ніж передбачала оркша.

Бій зайшов у глухий кут.