Сила грошей

Глава 29

Нарешті вони сіли за стіл. Тобто розмістилися біля каміну прямо на килимі, а обіднім столом слугував невеличкий журнальний.

- А ти непогано підготувався мене лікувати, - хмикнула Міллер, спостерігаючи за тим, як червона рідина поволі наповнює бокал.

- Це не я.

- Ліз? - Льоша мовчки кивнув. - Доволі неочікувано.

Оксана взяла келих й зробила невеликий ковток. Легкий кисло-солодкий присмак приємно залоскотав рецептори, а фруктовий аромат трохи зняв напругу. Та не на довго.

- Ми з нею порозумілися.

- Справді? - наступний ковток був дещо більшим.

- І не треба такого погляду. Просто те, що вона каже, допомогло мені багато чого зрозуміти. Й вона з розумінням поставилась до моєї відмови... платити по рахунках. І взагалі... Невже тобі справді стало зле через мене... ну... нас з нею?