Глава 27.1
Глава 27 - До бар’єру! – не залишаючи Яновському жодного шансу скомандував барон, і в свою чергу звів курок. Його палець з не дуже доглянутим нігтем пестив і погладжував гашетку. Обличчя не виражало жодної емоції – стріляти в беззахисного противника для барона було не в новинку. Яновський опустив свою зброю, і зробив крок вперед. Нога здавалась налитою свинцем. Він не боявся вмерти. Але стільки незвершених справ у нього було – треба було б не полінуватись і знайти час, щоб написати нормальний заповіт. Виділити Гелі придане. Відписати Джейн її оплату за роботу. Подбати про оплату навчання Софі. Дідько! Смерть підкрадалась так невчасно! І що вартувало викликати повіреного і виділити йому годину? Але Яновський навіть не уявляв, що він може сьогодні вмерти! Яка недбала самовпевненість! Мих
- Writer
