Одруження ненароком

Глава 3

Переодягатись до вечері Джейн не стала. Не так багато одягу вона з собою взяла. Все ж її завдання було тимчасовим, і не потребувало необхідності перевозити з собою весь гардероб. Але навіть по при доводи здорового глузуд, що треба вести себе як завше, і не чім не видвати свою обізнаність в планах хазяїнів, якась внутрішня сила змусила дівчину на п’ять хвилин довше простояти біля дзеркала, вишукуючи недоліки в зовнішності.

На ній була проста лляна сукня кольору карамелі, з круглим вирізом, що міг би кокетливо привідкрити улоговинку між налитих грудей, але декольте цнотливо було прикрите шифоновою шемізеткою, з мереживним комірцем і крихітними несправжніми ґудзиками. Саме те, щоб не викликати небажаних спокус.

Чорне волосся зачесане назад, і зібране в тугу косу-колосок. 

Звісно жодних недоліків у собі Джейн не знайшла. Хоч завтра відправляй в школу шляхетних дівчат викладати етикет і манірність.  Дівчина посміхнулась своєму відображенню. Посмішка миттю змінила строге обличчя, ніби сонце визирнуло із-за хмар. Джейн не втрималась від того, щоб послати собі повітряний поцілунок, і подумки побажати успіху.

Мала Їдальня в Нарчинських була на першому поверсі.  Малою вона біла від того, що там зазвичай вживали їжу тільки члени родини. Кімната була невеликою, із овальним столом на десять персон. По центру сиділа Людмила, з права від неї розмістились чоловіки.  Виходило так, що Джейн сиділа навпроти  Михайла. Це її невідомо з чого нервувало.

Він встиг переодягнутись, і тепер на чоловікові  красувалась світло-блакитна сорочка, біла жилетка з піке, з двома рядами блискучих ґудзиків, темно-синій сюртук, і штани як і передбачено модою на тон світліші верхнього одягу.  Він навіть галстук пов’язав, хмикнула про себе Джейн, пригадавши, що князь Оболенський рідко слідував цьому правилу, одягаючись для вечері в компанії родини. Тільки якщо мав бути присутній хтось чужий.

Що ж красунчик явно хоче справити на неї враження, вирішила Джейн. Вона звісно не була марнославною, але і дурною теж не була.

Михайло особисто встав, щоб відвинути для Джейн стілець.  І в світлі люстри вона нарешті роздивилась колір його очей. Чорні, блискучі як маслини. Вони певно при денному світлі мали бути