Глава 23 - Ходімо, - Людмила підхопила сукню, і проворно покрокувала сходами вгору. Яновському не залишалось нічого іншого, як іти за нею. Опинившись в невеликій світлій кімнаті на другому поверсі, Людмила з палаючими щоками кинулась застеляти ліжко, яке як німий свідок вказувало на те, що тут відбувалось кілька хвилин тому. Накинувши на постіль синє атласне покривало, вона нервово пригладила краї, і сіла поверх нього. Закрила палаючі щоки руками, нерівно дихаючи. Яновський відвернувся до вікна, даючи сестрі можливість взяти себе в руки. - У Архипа неприємності, - нарешті почала вона. - Люся, у нього весь час неприємності, - як не стримувався, але роздратування все одно прорізалось в голосі Яновського. - Ні, Мішель, цього разу все зайшло надто далеко, - Людмила похитала головою,

