Розділ 13
Ось, нарешті, прийшов день, після якого ми запланували покинути ці землі. Але це було казково. А починалося все так…
Ми прокинулися. І вийшли зі своєї хатини. А там – це ж схоже на наш перший сніг!
Пластівці чогось білого опускалися на землю. Спочатку дрібні, потім все більше, сильніше - і, нарешті, такі великі, що один такий шматок не поміщався запросто в руку. Ніякого холоду не було. Було тепло, як і вчора. Тільки ріс шар білого снігу на поверхні і не танув.
Незабаром все прикрасилося однією суцільною білою пеленою. Як це схоже на наші Земні зими! На наші українські зими!
А сніг продовжував падати, літаючи в повітрі легко, спокійно, кружляючи в таємничому танці вітрів…
Сезон Заметілі почався.
Дівчата-істоти вийшли з хатин вже в нових нарядах, які розпустили своє дуууууж
