Відьма на відміну від мене не розгубилася. Побачивши гармидер, швиденько похапала нас під руки та потягла до готелю. Може, вона знала, що так буде, або принаймні очікувала на щось подібне.
- В тебе скоро гроші скінчаться? - запитала у свого вовка, спостерігаючи за тим, як він в черговий раз дістає свою золоту картку на ресепшені.
- Не переймайся, такими темпами ще років на двісті вистачить, - усміхнувся вовк, знову демонструючи свій бездоганний оскал.
Я колись мріяла про те, що зустріну хлопця-багатія, який купить мені машину та й взагалі буде опікуватися мною. Але потім якось переконала себе, що в такому разі він не сприйматиме мене, як особистість, почне глузувати абощо. Тому зараз усмішка мого вовка здалася мені зверхньою. Не найприємніші відчуття.
Статися конфлікту не дала Олена. В
