Не хочу без тебе

Інтермедія 2

- "Це безглузда пропозиція. Вона зненавидить мене", - Володимир відкинувся у кріслі й прикрив обличчя долонею, а його бета сміливо сіла на стіл навпроти.

- "Ти не читаєш людських жіночих романів, альфо, а тому не знаєш. Їхні жінки мріють про те, щоб їх викрав брутальний та жорсткий звір", - палко доводила свою думку вона.

- "Я може й жорсткий, але точно не брутальний", - хмикнув Володимир, виглядаючи з-під пальців.

Хоч якими безглуздими йому здавалися теревені Софі, але вона мала дві беззаперечні переваги: по-перше, вона була молодою, а по-друге, жінкою. Он, навіть жіночі романи читає.

- "Вона потече, щойно відчує твою силу", - продовжувала вмовляння білявка.

- "Вона зараз в охоті", - зітхнув Володимир і закрив очі. - "Це зводить мене з розуму. От зараз не бачу її, і мені здається, що вона вже в чиїхось обіймах. Я навіть охоронців від неї розігнав. Боюся..."

Й він гулко загарчав, уявляючи жінку в обіймах іншого.

- "Вона людина й не стане поводитися як фертильна самиця у цей час", - спробувала заспокоїти його бета й про всяк випадок встала зі столу та сіла у крісло.

- "На це єдина надія", - втомлено зітхнув рудий.

- "І все ж, я раджу забрати її до маєтку", - майже пошепки повторила підлегла.

- "Спитай у Джейка, до чого призводить викрадення", - хмикнув Володимир, пригадуючи поранення колишнього бети та лють Зоряни.

- "Неодмінно", - промовила крізь зуби нинішня бета. - "Щойно побачу його знову".