
- Мій володар? А як же брудний пірат, мерзотник і чудовисько?
Питав, в минулому, капітан піратів, посміхаючись і притискаючи до себе дівчину. Його довге чорне волосся спадало йому на обличчя, додаючи цій посмішці трохи зловісного вигляду. Її це ані трохи не лякало. Вже не лякало. Ті слова вона сказала йому при їх першій зустрічі, але зараз була зовсім не проти того, щоб він обіймав її. Зараз вона хотіла цього.
- Так, але... Мій пірат, мій мерзотник і моє чудовисько.
