Закохана в боса

Сторінка 3 . Знайомство

Марія

Пробки. Ледь не спізнилася на співбесіду. 9:50 а я тільки під офісом. Тепер треба скоріше добігти до місця призначення. Піднімаюся на ліфті на 8 поверх і шукаю людину яка зможе мене провести до кабінету директора. Мене зустрічає мила жінка років 50,яка дуже мило посміхається,проводить мене до цього кабінету. Тут у мене починаються трусити ноги і я починаю хвилюватися.

Стук в двері,чую голос заходьте і відкриваю двері.В кріслі сидить дуже симпатичний хлопець,думала мій директор буде старшим. На вигляд йому до 30,світле волосся і дуже гарні блакитні очі. Дивиться без ніяких емоцій,досить навіть строгий або чимось не задоволений.Тут він піднімається і простягає руку:

-Нікіта Олександрович

Я просто втрачаю мову,він такий високий і костюм йому дуже личить.Я приходжу в себе і починаю говорити,нічого мені слюні розпускати. Я прийшла на роботу влаштовуватись,хоча зізнаюсь чесно такого ні один чоловік не робив зі мною

-Марія,сказала я тихо

Нікіта Олександрович запропонував мені сісти а сам сів навпроти в своє крісло.Хвилин 2-3 дивився мені прямо в очі на що я так само дивилася в його і я виграла цей поєдинок. Він першим відвів очі і почав співбесіду. Розповів про свій графік і сказав що в нього багато зустрічей з партнерами. Робота в нього дуже навантажена і я так зрозуміла що якщо я її отримаю то в мене буде мало вільного часу,але нічого. Потім ще задав декілька питань по роботі,вроді все пройшло нормально. Далі знов тиша і очі в очі,ніхто їх не відвів,тільки Нікіта Олександрович встав і протягнув мені руку,сказавши:

-давайте спробуємо

Я трішки посміхнулася і відповіла на рукопотискання. Коли я доторкнулася до його руки то стало так приємно,не хотілося навіть відпускати цю руку. Потім мій бос провів мене у мій кабінет,дав свій графік і робочий ноутбук,робочий телефон і ще деякі папери і попросив все упорядкувати і доповісти які зустрічі його чекають завтра. Я була дуже всім задоволена. Оглянула кабінет з великим панорамним вікном,свій стіл і перейшла до складання графіка.

Все прорахувала,скільки потрібно часу на зустріч,на дорогу так,щоб мій директор мав ще й час на обід і десь через годину все було готово. Передзвонила і призначила час зустрічі партнерам боса і передивилася ще папери.

Вже майже 2 години і нарешті я йду до директора. Стукаю і чекаю запрошення.

Входжу і бачу як мій бос стоїть і дивиться у вікно. Потім повертається і сідає в крісло. Пропонує сісти і мені,бере папку з своїм графіком і довго його читає. Через якийсь час піднімає свої очі і без ніяких емоцій каже що я молодець,що на сьогодні я можу бути вільна а від завтра мій графік від 9 до 5 і що на кожній зустрічі я маю бути присутня з ним. Я підіймаюся і повільно іду на вихід,перед цим прощаючись.

Виходжу на вулицю і вдихаю свіже повітря,так краще. Буде важко працювати в такій напрузі але я теж не промах. Відправляюся додому щоб поїсти і прийняти ванну,завтра на мене чекає важкий день.