Закохана в боса

Сторінка 9

Нікіта

Приходжу на роботу. О 12 год важлива зустріч. Готуюся і тут приходить Леночка,наш бухгалтер, ніколи мені не подобалася,але груди в неї те що треба. Тому іноді я з нею дуже милий. Підходить блище і показує папери, одночасно з своїм декольте,розмір 5 а то і більше. Ой Леночка,мене цим вже не візьмеш. Посміхаюся від цієї ситуації і тут в кабінет влітає Марія,а тут така картина,опа. Моя посмішка миттю сходить,цікаво,що сталося,раніше такого за нею не помічав. Невдоволена Леночка покидає кабінет і я дізнаюся що зустріч перенесена і нам треба бігти. Відчуваю цю напругу між нами з Марією. Хочеться якось виправдатися і це мене лякає. Зустріч пройшла добре. Після неї пропоную своїй асистентці пообідати,заодно побачу чи щось змінилося після сьогоднішньої сцени. Коли бачу,яку порцію приносять Марії то я офігіваю. І ще і все з'їла,така худа і де це все сталося. Щось намагався пояснити,надіюся мені вдалося. Виходимо і мені простягають гроші. Пздц. Давно такого не було,точніше ніколи. Розумію що не звикла вона щоб за неї платили. Цікаво які тоді були в неї чоловіки,невже дозволяли за себе платити?

Заходжу в свій кабінет,стараюся працювати,але в думках лише Марія. Згадую її очі і посміхаюся,згадую яка вона весела і просто стає страшно. Ні,я не маю знову попасти під ці чари.

Пройшло 2 год,нічого я так і не зробив. Дивлюся на годинник і розумію що Марія невдовзі піде додому. Не хочу її відпускати. Що робити? Все,я більше не можу.

Влітаю в її кабінет не постукавши,як вона вранці,підходжу блище і ми накидуємося одне на одного з поцілунками. Розумію що Марія мене не відштовхує і це вже радує. Цей поцілунок мене так запалює, розумію що якщо ще трохи і я не втримаюся. Я пздц збуджений,мене ще так поцілунком ніхто не заводив. Тут Марія зупиняється,бере сумку і тікає. Що не так?Я щось накосячив? Біжу за нею і в ліфті чую щось типа це не правильно,але мені все одно. Все правильно!Хоч мені не хочеться це визнавати але я не відпущу Марію. Не можу думати що ці губи може цілувати хтось інший,що хтось буде тримати її за руку. Що за думки в мене в голові? Можливо коли я отримаю все що хочу то охолону?Надіюся на це. Везу свою асистентку додому і надіюся піднятися до неї щоб продовжити наші поцілунки і не тільки. Але отримую тільки поцілунок в щічку і все,біжить швидко в під'їзд. Хоча мені подобається така недоступність,це теж мене заводить. Стою ще пару хвилин біля машини і тут вибігає Марія,невже передумала. Швидко я це про недоступну. Підходить і розповідає про якихось хлопців,що боїться. Беру її за руку і ми йдемо в під'їзд. Проходимо цю компанію. Бачу як вони дивляться на Марію і просто скаженію від думок що могло з нею тут статися. Підходимо до дверей. Я ще щось бубню що тут не безпечно жити і напрошуюся на чай,але марно. Спускаюся до машини і їду. Куди я потрапив?

Після душу згадую що записав номер Марії і відправляю їй смс:

- не спокійних снів

Через 10 хв приходить відповідь

- тобі теж

Пздц ,тепер буду думати за тебе,чого мені спокійно не жилось. Надобраніч.