Ти мій поганий Дід Мороз

6 Ренат

За такі гроші і несправний вимикач, нечувано. Я злюсь від того, що мені доводиться шукати в темряві ліжко, роздратовано стягую з голови дурнувату шапку. Смикаю фіранки, впускаючи в крихітну кімнатку індивідуального будиночку дещицю світла.

Нарешті помічаю і ліжко і збуджене сопіння, що від нього лунає.  Дівка вирішила погратись в хованки? Але у мене немає зараз настрою на її ігри. Я важко зітхаю, втягуючи носом якийсь новий для себе запах – солодкуватий, з пряним присмаком спецій. Пачулі, шоколад і карамель.  Такі аромати дуже любить моя мама, я з дитинства звиклий до них вирізню цей парфум з будь-яких інших. Згадка про дім знімає першу хвилю роздратування, і я вже спокійніше крокую до ліжка, находу скидаючи синтетичний халат Діда Мороза.

- Снігурко, вирішила погратись в хованки? – хмикаю я до ліжка, де вгадуються контури дівочого силуету. Її потуги смішні і наївні. Але це вже щось. Думав, вона накинеться на мене, як собака на кістку. Але ні, дівчина тримає якусь інтригу. Коли перша хвиля роздратування спала, я навіть побачив в цьому якусь родзинку. Хай так, нам нікуди поспішати.

Головне, що  Крісті побачила своє місце. Нехай знає – я не сумую з приводу нашого розлучення, не мрію її повернути. Вона мені не потрібна! Все що мені потрібно зараз – це секс. Розпусний, розв’язаний, гарячий, такий, що зітре з моєї пам’яті всю інформацію про Крісті, про зраду, про наречену, про шантаж з боку Карпова.

Я хочу сьогодні втратити голову, розчинитись в цьому фізіологічному процесі, і отримати чимало задоволення.

- Що ти тут робиш? – подає нарешті голос моя партнерша на цей марафон. Точно грається зі мною. Я підхоплюю правила гри:

- Звісно я прийшов сюди, щоб добряче тебе трахнути, погана ти дівчинко, - насмішкувато відповідаю їй я, позбувшись халату, і берусь за ремінь джинсів. – Так і сидітимеш там, милуватимешся, чи допоможеш Дідусю?

Я зупиняюсь біля ліжка, чекаючи її реакції, але вона не ворушиться. Тільки ледь чутно охкає від .. не знаю від чого! Впевнений вона зараз роздивляється мене, але мені цього мало. Я теж хочу бачити її. Чорт, навіть імені її не дізнався, так поспішав. Та і яка різниця. Всі вони на одне ім’я і одне обличчя – доступні шльондри.

На якусь мить я знову починаю злитись на дівчину і на себе. На те, що мені доведеться торкатись її після сотень рук і членів, які робили це до мене.

- Ти погано вела себе в цьому році? – питаюсь у темряви.

- Дуже, - шепоче мені у відповідь жіночий голос.

Мимо волі цей голос мене збуджує. Такий тихий, схвильований, хрипкий. З нотками паніки і зухвалості. Геть не схожий на самовпевнений тон продажної дівки. Наскільки в житті все оманливо.

Ми ще перемовляємось, але виключно для того, щоб відвернути її увагу. Я хапаю дівчину за ногу, і ривком підтягую до себе. Від несподіванки вона скрикнула, але не розгубилась, а сама притискається до мене, в ніздрі забивається аромат її волосся – пачулі і ваніль. Сандал і амбра. Вона треться щокою об мій живіт, і мене охоплює ціла пожежа збудження. Відьма!

Штовхаю її назад на ліжко, нависаю над нею, в півтемряві нарешті роздивившись що я маю. Дівчинка не в дурнуватому одязі снігурки, а в пухнастому халаті, поли якого розійшлись оголюючи тіло. Я бачу світлу смужку шкіри, водопад темного волосся закриває її обличчя, та я на ньому і не концентруюсь. Тільки відмічаю відсутність нижнього одягу і неприємних запахів. Здається, вона випередила мене тільки на хвилин десять, але як раціонально їх використала – переодяглась, змила з себе нав’язливий неприємний парфум… розумниця.

Я запускаю долоню під поли її халату, змушуючи себе не поспішати, розтягував процес, хоч мій член вже стоїть і дзвенить від напруги. Я вже мрію опинитись в ній.

- Хочу рухатись в тобі, - повідомляю я дівчині. Здається її це заводить, я ковзаю по шкірі її живота долонею вниз, знаходжу тканину трусиків. Дивна вона, що їх залишила.

Мої пальці підхоплюють гумку, я знаходжу  її пелюстки. Гарячі! Вологі. Рррр.. Не втримуюсь, натискаю пальцями на маленьку кнопочку клітора. Дівчина інстинктивно намагається стулити ноги.

 - Не смій від мене закриватись! – вимагаю від неї я, і вона важко зітхнувши розслабляє стегна. Але я відчуваю як дрібно тремтить все її тіло. Продовжую ніжно описувати кола навколо її клітора, ледь зачіпаючи його, я не хочу щоб вона мене боялась, чи тим більше їй було неприємно. Тож коли я забираю руку, дівчина тільки розчаровано зітхає.

- Хочеш ще? – питаюсь у неї.

- Хочу,  - шепоче вона. Знову вона це зі мною робить. Мені зриває дах від збудження. Не розумію, як так можна – кілька дотиків до гарячої кицьки і я вже на межі. Точно відьма. Чи може вони додають тут у вино якийсь афродезіак? Як інакше пояснити мою реакцію на цю дівчинку? Я ж її навіть не бачу. Лише пригадую обриси її тіла.

Я нетерпляче скидаю з неї халат, починаю цілувати тіло, що ближче до мене – плаский животик з м’якою, оксамитовою шкірою, знаходжу її груди… і, блять, мене обдурили! По при збудження я розумію, що піді мною геть інша дівчина, не та, що брала ключі від номеру в адміністратора! У цієї надто малі цицьки!

- Хто ти? – стискуючи пальцями гострі вершинки запитую у неї я. Маленькі, акуратні, повністю вміщаються в мою велику долоню, з великими, як виноград, сосками.

- Твоя Снігурка, - шепоче ледь не на вухо мені дівчина. Вигинається на зустріч моїм пальцям. Треться своїми невеличкими горбиками об мою долоню.

Може у неї і обличчя не дуже привабливе, тому вона ховається  в тінях? Думка спливає, і зникає. Я ще вагаюсь, що робити? З’ясувати хто біля мене? Чи піддатись на її провокацію, і узяти те, що мені так гостинно пропонують?