20
Я неквапливо снідаю. На язиці вертяться питання – де подівся Шовковський. Але я примушую себе спочатку завершити сніданок, а потім іду до Євгена:
- І де ваш шеф?
- У Рената Олеговича виникли термінові справи, - байдужим тоном відповідає Євген.
- Коли він повернеться?
- Ренат Олегович мені не звітує, - знизав плечима охоронець. Відповів на всі питання, нема до чого придертись. Все як розпорядився Ренат Олегович. Кляті тіло охоронці з комп’ютерами замість мізків!
Я знову повертаюсь в спальню. Бездумно граюсь на телефоні. Нарешті вирішую, що я не маю питатись дозволу у свого нареченого, щоб провідати брата у лікарні. Одягаю штани і тонкий светр – добре, що учора мені не відбило здоровий глузд і я захопила нормальний одяг.
Виходжу при параді у вітальню.
- Ви кудись зібрались? – з
