Ти мій поганий Дід Мороз

Глава 3 Ренат

- Розваги-розваги, ти закупив уже подарунки? – Андрій, мій товариш і права рука, сидить навпроти мене  в кріслі. Він єдиний кому дозволено поводитись більш0менш вільно в моїй присутності. Але і я і Андрій, ми обидва знаємо, що ця вільність і панібратство не більше ніж ілюзія. Насправді, перший зам такий самий підлеглий як і інші. Жодних поблажок. Я вимагаю від всіх своїх працівників рівно стільки, скільки і від самого себе, хто не витримує то не мої проблеми.

- Кому? – бурчу я, незадоволений, що мене відірвали від цифр річного звіту. Я перевіряю його за для годиться. У мене все налагоджено, всі підлеглі при ділі. Але ж я строгий бос, ага.

Щодо подарунків то кому мені їх дарувати? Мамі і тату я відсилаю гроші. Мишко вже великий хлопак, і подарунків не жде. Більше мені щось дарувати нікому.

- Нареченій? – кидає вудку Андрій.

- Розсмішив! – з сарказмом відповідаю другу.

Але насправді мені не смішно. Одруження це вимушений крок, дуже далекий від романтики.

- Але що тобі заважає хоч би спробувати бути ввічливим?

- Я не хочу давати дівчиську жодних надій, - нарешті відкинув звіт я. Вилизані до ідеального цифри з позитивною динамікою росту прибутків. Схоже податків ми заплатимо чимало. – Її татко може думати що йому завгодно, але я не буду навіть пробувати розігрувати романтика перед цією шмаркачкою!

Я знову серджусь на Карпова. Покидьок, який же він покидьок. Не задумуючись заради грошей готовий підкласти під мене свою доньку, аби тільки втримати свій бізнес на плаву. Мабуть, і доня у нього нічим не гірша.  Кажуть дівчина вже кілька років працює у татка  в головному офісі, тож не здивуюсь якщо ідея поріднитись у них з Карповим генерована спільно. І як я маю реагувати на жінку, яка шантажем вимушує мене вступити  в шлюб?

- А ти її вже бачив? Яка вона? – цікавиться друг.

Я знизую плечима. Мені байдуже, як вона виглядає і що собою представляє.

- Мені все одно, - пояснюю я другу. – Щось таке, як і всі сучасні дівчатка. Щось типу Крістіни. Золота молодь. Або ж настільки страшна, що іншого способу вийти заміж не бачить.

- Ти тепер будеш всіх жінок прирівнювати до своєї колишньої? – підколює мене Андрій.

- Не важливо. Не бачу сенсу шукати відмінності.

- А якщо там тебе чекає гаряча штучка? Ну хоч в соцмережі б глянув?

- Не хочу! – обрубую я. Мене злить ця тема. – Це нічого не змінить. Моє ставлення до неї не зміниться. Вона шльондра, продана мені за гроші.

Я трішки кривлю душею. Служба безпеки вже перевіряє мою наречену, і повний звіт про її життя буде у мене вже в понеділок на столі.

Тільки безвихідне становище з бізнесом змусило мене погодитись на ініціативу Карпова. Козел знав, коли до мене підійти з пропозицією. Або ми знищуємо один одного, або об’єднуємось. Третього не дано. А я так багато працював, будуючи цю імперію, що просто не можу допустити того, щоб все полетіло у пекло. Зрештою шлюб з балуваною спадкоємицею Карпова це не велика плата за спокій і відсутність конкуренції. Нарешті ми станемо монополістами і зможемо диктувати свої умови навіть уряду!

- Завтра у нас буде «сімейна» вечеря, там і познайомлюсь, - нарешті зітхаю я, знаючи що Андрій не відчепиться від мене. Єдиний, кому в принципі це можна.

- Отож цей вечір у тебе вільний, бро?

- А що?

- У мене є запрошення в одне шикарне місце, тобі там сподобається! Їдьмо, скоро все почнеться.

 - А подробиці?

- Там буде до біса багато гарячих тугих дірочок, щоб зняти напругу і добряче відсвяткувати прихід Нового року, - Андрюха хитро підморгує мені. – Такі пояснення годяться?

- Звучить дійсно заманливо, - хмикаю я. – Але ж ти мене знаєш, всі ці розваги можуть потрапити в пресу…

Я стримую внутрішню відразу. Терпіти не можу продажних дівок. Спати з такими, це як їсти цукерку яка була обсмоктана і лежала на підлозі громадського транспорту. По ній добряче потоптались, а потім ти мусиш брати увесь той бруд до рота.

- Та заспокойся, бро, це маскарад! Закрита паті за містом. Дід Мороз-парад, не чув ніколи про таке? – Андрюха вже шукає в шафі мій верхній одяг. – Одягаєш бороду і шапку, обираєш собі снігурку і розважаєшся з нею аж до ранку. Там тусуються депутати, поп-зірки і інші селебреті.

- Як все опошлили сучасні люди, - з жалем зітхаю я. Куди котиться цей світ, коли секс можна купувати як товар. Але не мені встановлювати ті правила. Тим паче, що після розлучення з Крістіною бажання заводити довготривалі стосунки у мене не було.

А щодо цієї паті, ну нехай, поїду подивлюсь. Може один раз і поступлюсь принципами, чи нарию компромат на якогось партнера.

- Дивись на це простіше, це просто розвага, - Андрюха копирсається в соцмережі, поки я одягаю пальто. – О, глянь! Здається це твоя наречена, у неї справді мало фоток в мережі.

Він тикає мені під носа телефон. Там здалеку сфотографована якась брюнетка в темних, на пів обличчя, окулярах.

- Я навіть роздивлятись її не хочу. Хай вона навіть буде страшна як смертний гріх, чи прекрасна як ангел, - я відчиняю двері в приймальню. – Я все одно одружусь на ній, і перетворю її життя на пекло! Карпов ще пожалкує не один раз що віддав її за мене.